Таланти України : БЕЗ ТЕЛЕВІЗОРА!!!!

5 червня 2009 Олег

поділитися:

категорії: стаття

Таланти України : БЕЗ ТЕЛЕВІЗОРА!!!!

теґи: Євробачення, Ані Лорак, ДахаБраха, Катя Chilly, Ойра, Оркестр Янки Козир, Руслана Лижичко, Світлана Лобода, Тіна Кароль, Філіп Кіркоров

Чи є в нас доля, чи є в нас воля,

Чи є земля в нас і небеса?

Чи є в нас мова своя чудова?

Чи є в нас гордість, чи є краса?

Юрій Рибчинський

Чомусь саме цю пісню Юрія Рибчинського я згадував коли дивився «Евробачення-2009». І так сумно на душі стало. Цього разу як ніколи на даному пісенному конкурсі відчувався колорит багатьох держав – національні мотиви, рідна мова. Лише Україна вже який раз поспіль співала англійською. Дивився я на Лободу і думав про те чим же вона відрізняється від інших, і якщо б не українські прапори, я б ніколи не здогадався що вона українка. Невже англійська мова мелодійніша за українську? Чому Руслана, Тіна Кароль, Ані Лорак, Світлана Лобода співали англійською? Вони це пояснюють тим, що англійська мова більш зрозуміліша у світі. Так хіба ж обирають переможця за зміст та слова пісні? Мені завжди здавалося, що пісню і музику взагалі спочатку треба відчувати, а вже потім розуміти. Музика немає мови, чи краще сказати вона одна для всіх і називається вона – мова музики. Смішно як ми отримали ляпаса від Росії, коли представниця Росії хоч і українка за національністю, але все ж таки заспівала українською мовою, а українські представниці співали як завжди англійською. Але зрозуміла світові англійська мова так і не принесла нам перемогу, не допоміг представниці України і розумний піар хід – популярна в світі тема побиття жінок, не допоміг Лободі і як вона сама це називає – епатажний образ. Втомився глядач від однакових розмальованих облич, однакових однобоких мелодій та розставлених ніг – цим сьогодні вже нікого не здивуєш.

Що ж потрібне глядачеві? А дозрів вже глядач – йому талант потрібен і якісна музика. І саме «Евробачення» – це той конкурс де держава може себе гідно представити – показати свій колорит, свої звичаї і традиції, національні танці, костюми. Головний фанат «Евробачення», народний артист України Філіп Кіркоров, до якого Україна чомусь прислухається в першу чергу завжди каже: «Для Евробачення головне це шоу». Так шоу поняття душе широке, якби хоч раз пан Філіп відвідав наше українське село і подивився б яке шоу можуть зробити українці, використовуючи етнічні мелодії, інструменти і танці. Навіщо нам орієнтуватися на американське шоу якщо ми маємо свій унікальний матеріал, ні нащо в світі не схожий, ми маємо свої пісні де кожне слово бере за душу і без англійської мови буде зрозуміле кожному, ми маємо своїх голосистих виконавців, які переживають кожне слово в пісні і вкладають у неї душу і серце. Так навіщо нам робити плагіат, навіщо випускати розфарбовану мавпу з розставленими ногами – такі ж є у кожній державі. Ми маємо показувати і пишатися тим, що у нас є. І тоді про нашу державу по іншому заговорять у світі.

Люди, зомбовані телевізором, навіть не знають які Україна має таланти і без передачі «Україна шукає таланти». Візьмемо для прикладу гурт «Оркестр Янки Козир» – це дійсно шоу світового масштабу – тут є все і голоси, і репертуар, і костюми, і шоу якому може позаздрити навіть переможниця «Евробачення» від України Руслана Лижичко. Сьогодні «Оркестр Янки Козир» чи не краще від усіх сполучає "важку" музику з фольклорними мотивами – ще й оздоблює яскравим жіночим вокалом. Власне, недарма ім’я Янки винесено в назву гурту – її манера виконання наділяє творчість "Оркестру..." дуже особливим обличчям. Тут дивним чином перетинаються міська знервованість, різкість – і вкоріненість у якісь прадавні культурні шари. Янка наче і не співає, а ворожить – і не копіює відомі зразки, а просто черпає вміння з якогось первинного витоку. Не те щоб відроджує – скоріше, наново народжує якісь містичні проходи між світами.

гурт «Оркестр Янки Козир»

Також неодмінно треба відмітити харківський ансамбль «Ойра», київський гурт «ДахаБраха» тощо.

І в даному контексті просто не можна не згадати феномена української, а може і світової музики Катю Chilly, яку просто неможливо переплутати з кимось іншим. Співачка-нонконформіст, що порушує стереотипи так званого «формату». Незрозуміло як в ній такій маленькій вміщується стільки голосу, стільки голосів. Не вміщаються, а органічно існують і створюють дивовижне поєднання. Катя Chilly одна з перших поєднала автентичний український мелос і музику у стилі hi-tech. Потім пішла зі сцени і знову повернулася з новою ні на що не схожою музикою. І знову вона на крок попереду інших. У створеному нею музичному світі переплелись фольклорні мотиви, народні пісні, суперсучасна музика з електронною поліритмічною начинкою і щось від опери у засобах передачі вокалу. Все це разом створює неперевершене відчуття. Три з половиною октави, своїм голосом Катя Chilly без проблем може розбити склянку, а її добра чаруюча енергетика не залишає спокійним нікого.

Є-Є- в нас доля!? І Є в нас воля!

Є-Є земля в нас і небеса!

Є-Є в нас мова своя чудова!

Є-Є в нас гордість і є краса!

Так, є в нас доля, воля, земля, небеса, мова своя чудова і є в нас гордість і є краса. А чи є в нас розумний глядач і слухач, який сам робить висновки, керуючись власними відчуттями, а не телевізором?